Спогади — важкий жанр. Насамперед тому, що автор має бути чесним із собою, як на останній сповіді. А це не легко. Та Микола Руденко цього неписаного правила дотримується і не раз наголошує, що в житті сповідував тільки правду, якою б гіркою вона не була, і робив тільки те, у що вірив. Про надзвичайно тяжкий і болісний шлях — від правовірного комуніста, фронтового політрука, знаного письменника, секретаря парткому київської письменницької організації до правдоборця, політв’язня радянських концтаборів, дисидента — автор розповідає щиро й мужньо. Мабуть, саме через це «Найбільше диво — життя» читається із захопленням, як пригодницький роман, і водночас спонукає читача до дуже непростих та повчальних роздумів. Обсяг 696 стор. Обкладинка тверда.